заручити

заручити
—————————————————————————————
заручи́ти
дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "заручити" в других словарях:

  • заручити — див. заручати …   Український тлумачний словник

  • заручити — див. заручати …   Словник синонімів української мови

  • заручати — заручити (оголошувати кого н. нареченою й нареченим), обручати, обручити; єднати (вести розмови з кимось про заміжжя дочки, онуки тощо) Пор. одружити …   Словник синонімів української мови

  • заручання — я, с. Дія за знач. заручити …   Український тлумачний словник

  • заручений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заручити. || у знач. ім. зару/чений, ного, ч.; зару/чена, ної, ж. Той (та), що заручився (заручилася), кого заручили …   Український тлумачний словник

  • заручення — я, с. Дія за знач. заручити …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»